ОЗНАЙОМЛЕННЯ

ЗІ ЗМІ — КРОК

ДО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Національно-патріотичне виховання молоді має відбуватися в контексті нових реалій. Замість політики, уникаючи зайвої й непотрібної за політизованості, варто знаходити в соціумі те, що цікаве, пізнавальне й варто уваги.

Тому в гуртках провів практичні заняття. Їхня мета — ознайомити школярів із сучасними україномовними друкованими виданнями. Діти мали можливість не просто ознайомитися із багатьма газетами й журналами. Ще й могли спробувати себе у сценічному читанні обраних творів різних авторів.

Всеукраїнська газета для дітей «Журавлик» (видається Харківською обласною організацією всеукраїнського товариства «Проствіта»), загальнодержавне видання «Справи сімейні» (має чудову обкладинку й гарний дизайн, що цілком не поступається поліграфії сучасних журналів), «Сімейна газета» (республіканське видання, яке пропагує духовні й сімейні цінності, формуючи світогляд читача різною пізнавальною та практично цінною інформацією), «Колобочок» (яскравий ілюстрований журнал для розумних діточок, що має інтерес у молодших школярів та викликає посмішки із оптимізмом серед більш старших гуртківців)… Звичайно, це далеко не повний перелік тих видань, які діти мали можливість безпосередньо почитати під час заняття, відчувши справжній запах типографської фарби, притаманний часам нашого далекого дитинства. Напевно, ви пам’ятаєте, як колись ми любили читати книжки?

Таку увагу й любов до українського друкованого слова намагаємось створити сьогодні під час занять позашкільної освіти. Звичайно, найбільшу популярність серед дітей різного шкільного віку «завоював» кольоровий сучасний журнал для підлітків із знайомою назвою «Однокласник». До речі, одна з моїх учениць, з не абияким інтересом почитавши окремі публікації, промовила: «Якби він ще був російськомовний, то йому б ціни не було…»

Особливістю занять є не просто ознайомлення із друкованими виданнями (що безперечно заслуговує на увагу, як культурно-мистецький та інтелектуальний журналістський продукт), але й ширше та більш глибоке дослідження тенденцій сучасних медіа… Національно-патріотичне виховання на прикладах україномовних ЗМІ неодмінно супроводжується формуванням критичного мислення.

СУЧАСНИЙ СВІТ МЕДІА ОЧИМА ДІТЕЙ…

Ось що думають юні автори про сучасний світ медіа… Наведу окремі  цитати із проведених учнями досліджень у формі есе.

«Що мені не подобається під час користуванням соціальною мережею VIBER? Те, що наклейки треба купувати за реальні кошти, не можливо перенести аккаунт з одного телефона на інший. Але є і плюси. Це те, що дозволено розмовляти з користувачами різними способами. Наприклад, ділитися новинами, інформацією, фото, відео, музикою та лінками.» (КАТЕРИНА ЛІЩУК, 11 років, 6 клас, гурток «Медіакультура».)

На фоні занадто великого витрачання часу в соцмережах (деякі фахівці їх називають соціальними медіа) є діти, що не лише самі шукають живе друковане слово, а ще й передають цей власний мотив пізнання своїм одноліткам.

Інший автор та дослідник медіа ЯРОСЛАВА ВОЛИНСЬКА (14 років, 9 клас, гурток «Медіакультура») висловилась так: «небайдужим глядачам телевізійних сюжетів та читачам новин в соцмережах порадити можна тільки одне. Будьте пильні! Не втрачайте самоконтроль на реальним часом. Читаючи новини, не прогавте власне життя…»

У своєму дослідженні під назвою «ЕСТЬ МЕДИА: Журналы не доступны…

или КАК ИЗБАВИТЬСЯ ОТ НИМОФОБИИ ?» інший юний автор акцентує увагу на проблемі німофобії,  тобто страху залишитися без інтернету.

Щоби розвіяти стереотип про те, що сучасна молодь нічого не читає, нічим не цікавиться, окрім смартфонів і планшетів, безмежно мандруючи «віртуальним простором», процитую мовою оригіналу цілком реальні думки з есе Ростислава Туркова (12 років, 7 клас).

«Большинству населения не хватает денег на журналы. Не говоря уже о подписке печатных изданий. Это обойдется вам еще дороже, чем купить журнал в торговой точке. Единственный выход ― записаться в библиотеку. Эта услуга для читателей бесплатна. Но далеко не в каждой библиотеке вы сможете найти многие интересующие вас печатные издания. Впрочем, стоит попробовать. Заодно визит в библиотеку поможет избавиться от нимофобии.»

Отож, висновок можна зробити цілком природньо й логічно. Читання друкованих видань слугує не лише засобом патріотичного виховання, а ще й формує сучасні компетентності на шляху до розвитку творчої особистості кожного.

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Медіакультура» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міської ради