суббота, 22 апреля 2017 г.

Путевые заметки

Львов,
не тронутый временем…

Каждый город в нашей Украине по-своему интересен и неповторим. Живя на Востоке, привыкнув к родному мегаполису под названием Харьков, как-то по-особому ощущаешь себя, побывав на Западе…

Львов встретил нас ярким сияющим солнцем и ясной теплой погодой. Знаете, бывает такое, что ты только сошел с поезда, стоишь на вокзале, оглядываешься по сторонам и понимаешь – в этом городе ты будешь счастлив. Люди улыбаются, сияя добротой, и от этой улыбки на душе становится теплее. Милые девушки, приезжающие на отдых с чемоданами, которые с трудом поднимет даже Халк! Будьте уверены, что вашу «маленькую косметичку» вам никогда не придется стаскивать с поезда одной. Во Львове, как мне кажется, всегда найдутся люди, которые смогут, а самое главное захотят, вам помочь. Здесь вам всегда подскажут, где найти нужную улицу или выпить самое вкусное кофе. При чем сделают это настолько доброжелательно, и в то же время непринужденно, расспросят откуда вы и чуть ли ни за руку отведут к нужному вам месту.

Знаете, что меня особенно поразило? Никто не отделывался холодным ответом. Случайные прохожие даже не обращали внимание, на каком языке ты просишь о помощи. С улыбкой распрощавшись с человеком, ты идешь себе дальше с мыслью о том, как же все-таки хорошо здесь находиться.

А представьте, как же все-таки приятно гулять по узеньким улочкам старинного Львова… Из маленьких кофеен доносится чуть слышный аромат свежесваренного «Эспрессо» и бодрящего горячего шоколада. Дома будто наполнены стариной, а вездесущая брусчатка лишь дополняет это ощущение нетронутости временем. 

Возможно, это мои романтические грезы, и я лишь девушка, смотрящая на мир сквозь розовые очки... А если и так, то и вам советую их надеть…

Диана Шерстюк,
Львов ― Харьков,
весна 2017 г.,
участница кружка
«Лидерство ― залог успеха»
ЦДЮТ № 5 Харьковского горсовета, 9-а кл. школы № 126






понедельник, 17 апреля 2017 г.

ДИТЯЧІ СЮЖЕТИ ЯК ЖИВІ ІСТОРІЇ…
Діти знаходять позитивні сюжети у своїх творах, водночас намагаються привернути увагу до того, що потребує змін. Щоб усім небайдужим надати можливість для діалогу й обміну думками, на заняття запрошуємо батьків та педагогів. Адже дітям є про що розповісти нам, дорослим. Під час відкритого уроку на тему «Мистецтво спілкування» гуртка «Медіакультура» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради у гімназії № 13 настав час дебюту юних літераторів.
Підтримати й послухати учнів виявили бажання їхні однолітки, вчителі та батьки. У теплій і дружній атмосфері заняття слухачі емоційно сприймали виступи учнів, дякуючи авторам щирими оплесками. Вперше на імпровізованій сцені перед публікою вдало виступили Катерина Микитенко, учениця 8-а класу із своїм поетичним твором «Мамочка» та Марія Глоба, учениця 4-а класу із сюжетом «Розлука». Незабутнє враження у присутніх залишилося після виступу  учениці 4-а класу Марії Колесникової. Адже її оповідання із символічною назвою «Мені так хочеться побільше спілкування» присвячено не тільки рідній матусі, але й усім присутнім мамам.
Важливо, що учні вже з молодших класів починають писати та розповідати сучасні сюжети. Невигадані історії у сценічному виконанні Насті Кричевської та Вероніки Миценко викликали не абиякий інтерес. Пригоди пасажирів у метро із «Небезпечною сумкою» стали темою жвавого обговорення серед учнів та батьків.
― Чим сьогодні можна зацікавити учнів? ― часто запитують батьки.
― Маємо не тільки створити цікавий сюжет, доопрацювати текст, щоб він перетворився на живу історію. Важливо для кожного автора навчитися виступати перед публікою. Адже під час таких відкритих уроків та практичних занять учні не лише можуть закріпити та продемонструвати присутнім раніше засвоєні навички роботи із текстом, починаючи від написання й редагування. Ще й мають можливість практично опановувати сучасні прийоми ораторського мистецтва, ― відповідаю усім зацікавленим та небайдужим. Докладніше ознайомитися із творчими доробками юних авторів можна у новоствореному блозі молодих літераторів.
Леонід Гапєєв,
керівник гуртка Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради





Початок весни
Весна! Це час, коли усе розквітає та пробуджується. Усе зароджується, мов у перший раз.
Квітка розпускає кожну свою пелюсточку, кожен листочок та кожну стеблинку.
Температура повітря з кожним днем стає все вищою, надворі тепло і приємно. Згодом буде дуже тепло та можна ходити по вулиці без верхнього одягу. Мені подобається ВЕСНА!
Але я вважаю, що усі пори року по-різному гарні й неповторні: літо — найтепліша пора року, осінь — найближча пора року до найвеселішої порі року — зими...
А про весну я вже розповіла !

Марія КОЛЕСНІКОВА, учасниця гуртка «Медіакультура» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міської ради, учениця 4-а класу гімназії № 13 м. Харкова
Путешествие"
в заброшенную достопримечательность

День, в который состоялся наш "поход", был самым обычным. Но неожиданно наш разговор перешел на тему таинственных, заброшенных и необычных мест. И поскольку никто из нас еще не был там, мы решили испытать новые эмоции, узнать что-то новое. Иными словами, сходить в заброшенное здание. Но вот, к сожалению или к радости, мой интерес прошел быстро, чего не скажешь о моей подруге Тане.
Если честно, я до сих не могу поверить, что решилась на такой поступок. Но на следующий день после короткого диалога мы пришли к этому полуразрушенному зданию.  Сперва, когда мы только зашли, тело бросило в дрожь от страха. Внутри здания все было разгромлено: дыры в полу, обваливающиеся стены, потолки… Но не стоит забывать, что были вещи, которые действительно понравились нам. Особенно впечатлило то, как красиво были раскрашены окна: они словно переливались всеми оттенками радуги. Затем, сделав пару фотографий на таком красивом, довольно редком фоне, мы поднялись на самую высокую точку здания и очутились на самой крыше.  Оттуда мы узрели нечто потрясающее ― вид на город. Он был настолько воодушевляющий и прекрасный, что я не уверена, можно ли подобрать какие-либо слова, чтобы его описать. По-настоящему это полуразрушенное здание можно назвать местной достопримечательностью.
Вот так состоялось наше маленькое путешествие в это заброшенное здание. Когда-то здесь были игровые автоматы неподалеку от центрального рынка.
Благодаря таким походам в центре родного города, можно перебороть свои страхи, а не только позабавиться. 
И теперь с уверенностью могу сказать: это был хороший опыт для нас двоих.

Светлана Светличная,

Участница кружка «Лидерство — залог успеха» Центра детского и юношеского творчества № 5 Харьковского горсовета,

9-а класс школы № 126