ПРО ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ

В ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ

ІВАНА ЧЕНДЕЯ

Про ці та інші цікаві аспекти сучасного національно-патріотичного виховання йшлося під час семінару для педагогів Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міської ради на тему «Національно-патріотична спрямованість освітнього процесу у позашкільному навчальному закладі».

В якості модератора практичного заходу виступила методист ЦДЮТ № 5 Вікторія Герасименко. Серед актуальних коментарів стосовно сучасної системи освіти пані Вікторія досить цікавого і позитивно висловилася з приводу надісланих матеріалів (тез для виступу) одного з педагогів основ медійної грамотності. Отож, декілька слів — від автора статті, керівника гуртка «Медіакультура».

Пророк двадцятого і двадцять першого століття.

В своїй вітчизні він почутий?

Цікаві роздуми і гарний настрій хочете відчути?

Ми поговоримо про творчість і життя.

Про сьогодення.

Книжечка ще змалечку

Іванові дала натхнення?

Замість ґудзиків він потаємно

Обирав собі нові знання.

Читаймо малу прозу

Чендеївсьву щодня!

Щоб у світ великий слова

Упевнено і радісно іти.

Читати можуть діти його твори

Років з 7-ми, 8-ми чи з 10-ти?

«Трембіта» знову кличе нас

До Карпат і Верховини.

Електромобілем з Харкова

Поїдемо туди?

В салоні вміститься уся родина?

(авторський вірш ЛЕОНІДА ГАПЄЄВА)

Сьогодні ми започатковуємо нову рубрику для практичних занять нашої позашкільної освіти. Це новий погляд на духовну, освічену і культурну, економічно незалежну по-європейськи розвинену Україну в житті і творчості Івана Чендея. І ми поговоримо про те, що нас об’єднує. Про загальнолюдські цінності в житті і творчості Івана Михайловича Чендея.

Отож, спробуємо дослідити цікаві факти з життя і творчості талановитого письменника і журналіста із Закарпаття. Для нас, жителів Східної України це буде практичною спробою інтеграції та налагодження міжкультурного діалогу поколінь та різних за своєю ментальністю регіонів України.

Особисто мені як журналісту і педагогу позашкільної освіти основ медіа грамотності хотілося би звернути увагу на таке. Сучасні медіа технології дозволяють із нічого створити будь-яку сенсацію. І навпаки. Достойні явища чи особистості перетворити за допомогою піару в щось непристойне. Напевно, ви здогадалися? Частково мова йде про етичні засади журналістики.

Думаю, постать Івана Чендея для сучасної молоді є цікавою. Хоча на Слобожанщині є маловідомою. Творів письменника немає у шкільній програмі. А сучасні діти не дуже активно читають те, що потрібно знати та вивчати за шкільною програмою? Їм потрібен певний креатив, несподіванка, не типовий стиль викладання. Їх захоплює можливість проявити себе творчо й нестандартно.

Маємо популяризувати і активно «розкручувати» інтелект країни: її історію та сьогодення. Тобто популяризувати змістовну літературну творчість серед широкого загалу. І постать Івана Чендея у сприйнятті молоді, і саму творчу молодь в сучасному соціумі. Одним із сучасних інноваційних прийомів, започаткованих викладачем основ медійної грамотності, є інтерпретації на різні теми творів малої прози Чендея.

Поспілкувавшись із колегами-педагогами та пригадуючи свої шкільні роки, автор дослідження зробив свій висновок. Він є не дуже оптимістичним. Твори Івана Чендея ані тоді, у 90-ті чи 80-ті роки минулого століття, ані зараз у школах не вивчалися. А тексти цих сюжетів дійсно варті уваги широкого загалу. Історія «Іванко» може нагадати про те, що сьогодні в селах і містах стає небезпечно захворіти? Бо пан лікар не прийде додому? А уявіть собі розчарування бідної жінки, яка віддала останню курку тому представнику медицини. Сучасні читачі могли б замислитися, чи не є це корупцією? Але це вже сучасний погляд, а тоді закарпатці жили своїми звичаями і традиціями. Про це й написав Іван Чендей.

Більш оптимістичним сюжетом є оповідання «Косарі». Історія про людей, які працювали в полі. Сьогодні сільськогосподарські професії теж варто популяризувати, бо Україна і культурна, і аграрна країна. Не варто про це забувати! «Суцільний ринок» не може викреслили з нашого сприйняття певні загальнолюдські цінності. До того ж, вражаючий приклад того, як дорослі трудівники напоїли водичкою пташок-жайворонят яскраво налаштовує на гуманістичні мотиви у сучасній педагогіці. В освітньому процесі, що творчо і навчає, і виховує молоде покоління…

Багато інших сюжетів, безумовно, заслуговують також нашої уваги…

Нині вже настав час відновити історично-культурну справедливість у суспільстві. Чи буде вивчатися у школах України творчість Івана Чендея, яскравого представника ХХ століття, твори якого перекладені на кілька європейських та інших мов? Чи діє сьогодні відповідна Загальнодержавна програма з метою популяризації призабутих достойних імен в українській літературі ХХ століття та українській культурі в цілому? Аби спонукати усіх небайдужих державних службовців та представників громадянського суспільства до подальших роздумів над цими та іншими запитаннями, автор дослідження як небайдужий педагог та член Національної спілки журналістів України направив письмові звернення до Міністерств освіти і науки, культури України, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Адже в контексті модернізації змісту і якості освіти маємо усвідомити прості речі. Національно-патріотичне виховання нерозривно пов’язане із загальнолюдськими цінностями людини. І письменник, прозаїк, журналіст та публіцист Іван Михайлович Чендей тому є яскравим прикладом.

Леонід ГАПЄЄВ,

керівник гуртка «Медіакультура» ЦДЮТ № 5 Харківської міськради